Наталія Сабліна — лідерка “Сили Людей” на Миколаївщині. Депутат міськради, колишній секретар міської ради Первомайська. Пішла з посади і стала однією з перших представниць “Сили Людей” у місті. За підтримки Фонду Фрідріха Науманна ми обговорили з нею проблеми цього південного міста, а також роль жінки у політиці.
У 2015 році я не знала про створення “Сили Людей”, тому балотувалася до міської ради від іншої політичної сили. Та рік пропрацювавши секретарем міської ради, пішла з посади – те що від мене вимагали, не збігалося з моїми принципами.
Саме тому протягом двох років я створювала команду, з якою можна балотуватися до міської ради. У минулому році, навіть, балотувалася до Верховної Ради. Це був великий виклик – наша команда в нашому окрузі вперше заявила про себе. Сьогодні ми хочемо, щоб до міської ради пройшли 38 кандидатів від нашої партії. Я також планую йти на голову ОТГ.
Політика – це гра відповідальних людей. Тому домашнє завдання для наших кандидатів – прочитати про нашу партію і подумати, чи готовий вкладати не тільки силу й час, але й гроші. Ми самі фінансуємо себе за рахунок членських внесків, це забезпечує нам незалежність. Дуже важливо, щоб людина мала свою чітку позицію, щоб потрапивши до міської ради, не «продалася» і не зрадила своїм принципам.
Фактично усі знають, що «Сила Людей» у Первомайську, – це “люди” Сабліної. Одна з них – Тетяна Банькова, яка виграла декілька проектів у «Бюджеті участі» з будівництва спортивних майданчиків для дітей, є підприємець, який зробив дорогу в одному з мікрорайонів міста у 2015-2016 роках. Ще у 2015-2018 роках ми проводили багато акцій з допомоги дітям.
Ми намагаємося пояснити громадянам, що вони самі мають іти в політику та вирішувати проблеми громади, а в подальшому і держави.
Найголовніша проблема у Первомайську сьогодні — це дороги, які перебувають у жахливому стані. Але, на моє переконання, для того, щоб місто розвивалося, потрібно спочатку надати можливість для інвесторів, які будуть створювати нові робочі місця, платити податки у місті. Після цього можна вирішувати і проблеми доріг, і водопостачання. Тобто, потрібно створити хороший мікроклімат для людей, які хочуть будувати великі та малі підприємства.
Ми звертаємо увагу людей на те, що треба підтримувати розвиток бізнесу та сприяти виведенню його з тіні в рамках лібералізації суспільства, політики, влади, системи оподаткування.
Зараз у нашому місті працюють деякі потужні українські організації і один іноземний інвестор зайшов. Потрібно створити вигідні умови для того, щоб бізнес у місті розвивався: в першу чергу, зменшити орендну плату за землю в перший рік, протидіяти рейдерству. Ще дуже важливо, щоб у міській раді був відповідний склад депутатів, які будуть підтримувати розвиток бізнесу, як вони голосуватимуть за рішення, які сприятимуть приходу інвесторів. Крім того, якщо буде співпраця міської ради з міським головою або з головою ОТГ – буде результат. Приміром, одна з причин, чому до нашого міста не заходять інвестори полягає в тому, що між нашою міською радою та міським головою немає конструктивної роботи. Інвестор аналізує, в яке місто або ОТГ йому зайти. Для нього важливо, щоб в місті була співпраця між усіма органами влади.
У нашому місті є чудові краєвиди, адже воно розташоване на двох річках, тож тут можна розвивати туризм. Крім того, Первомайськ також має вигідну інфраструктуру – є таким собі сполученням між Херсоном, Миколаєвом і Києвом. Знаю точно, що головне — бажання, і тоді можна змінити місто на краще.
Ми багато працюємо з жінками, і це виходить досить природньо. У нас жінки дуже активні. З 36 депутатів — 13 депутаток. Але перебуваючи на посаді секретаря, доводилося чути у свій бік: “Що там за дівчинка сидить? Що з неї взяти?” Звичайно, жінці у політиці не легко. Буває, що колеги представляють мене: “Познайомтеся з дівчинкою”. Доводиться відповідати: “Я — не дівчинка, я — Ваша колега”. Або, наприклад, під час зустрічі з чоловіками мені не тягнуть руку при привітанні. Доводиться вітатися самою. Але якщо жінка чітко знає, що хоче, то можна вирішити ці питання. Я інколи навіть шуткую, якби не було гендерної рівності 2+3 у списках, то у нашій команді Сили Людей” були б самі дівчата.
Ми намагаємося дотримуватися принципів гендерної рівності при формуванні команди. Я працюю багато і в жіночій демократичній мережі, і є координаторкою в Миколаївській області, беру участь в тренінгах, де навчаю політиці саме жінок.
Взагалі у нас великий ухил на навчання політиків, кандидатів та самих членів громади новим стандартам політики. Я прийшла до політики у 2015 році після Школи місцевого самоврядування, але навіть тоді мені особисто не вистачало знань. Протягом 2015-16 років я потужно навчалася. І на сьогоднішній день вже сама навчаю людей. Працюю в Міжнародному республіканському інституті, у якості тренерки, як експертку запрошує Фонд Фрідріха Науманна, викладаю в Школі місцевого самоврядування.
Ми заснували Академію сильних людей. Це був рік розбудови партії “Сила Людей” і я мала велику мрію, щоб команди розвивалася у маленьких містечках. Тому об`їздила невеликі міста України на Львівщині, була у Кіровоградській області — у місті Олександрії, працювала у Миколаївській області — у Первомайську та Вознесенську. Це була така велика навчальна кампанія, під час якої я ділилася знаннями з людьми, щоб вони розуміли, що політика — це наше майбутнє. І велику роль у створенні цього майбутнього грає наша обізнаність. Також багато працювала з ОТГ. Якщо у великих містах ще є можливість отримати політичні знання, то у маленьких селах навіть не розуміють, що таке регламент. Є, приміром, депутат двох скликань, який каже, що нічого не розуміє в ОТГ, і ми сідаємо, починаємо розбиратися. Тобто, він — успішний політик, але не має знань.
Звичайно, до влади повинні прийти нові обличчя, але при цьому не потрібно забувати і про старі кадри. В першу чергу, потрібно вірити у себе. Я завжди кажу кандидатам: пробуйте, якщо не пройдете до ради, то будете вже знати, що політика — це не завжди бруд. Все одно, якщо ти хоч раз береш участь у виборах — твоє життя змінюється. Ти робиш крок вперед — і вже стаєш вище на одну сходинку. Потрібно бути самодостатнім усередині і розуміти, що якщо захочеш, то зможеш. Особисто я зрозуміла, що у своєму житті нічого не роблю для людей, я роблю для себе. Будь-що, що ти робиш для громади, має бути потрібним тобі самому.
Мені не хочеться їздити по поганим дорогам, дуже хочу відпочивати у чистому парку, хочу, щоб мої діти пишалися містом, де живуть. Наприклад, я – депутатка одного мікрорайона, де живу усе життя, живуть мої батьки та батьки чоловіка, і там була автобусна зупинка, де не було нічого, окрім знака. Тож ми зробили лавку і накриття, тепер, щоденно проїжджаючи повз неї, я щаслива, що люди можуть чекати на автобус у комфортних умовах — і коли дощ чи сніг йде, і коли сонечко світить. Ми також освітили мікрорайон, де ніколи не було освітлення, і я тепер радію, знаючи, що ввечері люди повертаються додому і тепер хоча б не впадуть у яму. Тобто, якщо ми станемо відповідальними і кожний будемо робити щось для себе, щоб комфортно було жити в нашому місті, ми змінимо нашу країну на краще.
Ми готували цей матеріал у рамках співпраці ПП “Сила Людей” з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу. Окремі думки й погляди, висловлені авторами у матеріалі, не обов’язково відображають погляди Фонду Фрідріха Науманна за Свободу. Нам важливо розповідати про реальні приклади трансформації українського суспільства в таких важливих сферах як розвиток демократії та політичної культури.
