Часто запитують “А чим же “Сила Людей” відрізняється від інших партій?”. І звісно ж відразу на думку приходить наша полілідерність. Тому розпочинаємо більш детальніше знайомити та розповідати про яскравих та сильних лідерів Партії. Сьогодні розмовляэмо з Володимиром Ступаком, одним із лідерів “Сили Людей” в місті Броди.
Як давно ви є членом партії “Сила Людей”?
В: Уже рік!
Це було свідоме бажання піти в політику? Що стало передумовою приєднання саме до “Сили Людей”?
В: Так. Йти в політику надихнула “Школа молодого політика” від IRI у 2016 р. Ще рік часу придивлявся до СЛ. Відсутність олігархів, можливість навчатися та розвиватися у партійному середовищі стали визначальними факторами.
Крім членства в партії ще якою діяльністю займаєтеся?
В: З 2014 року заснував громадську молодіжну організацію, яка працює виключно на воорнтерських та благодійних засадах: це і допомага воїнам АТО, допомога соціально-незахищеним сім’ям, допомога хворим діткам на лікування, організація культурно-масових заходів для молоді та дітей. Це коротко про організацію. Також я голова правління в ОСББ. Виховую трьох діток.
В: Амбіції виключно місцевого рівня. Поки що.
В: Перша глобальна ціль: відійти від патерналізму та максимально залучити громаду до творення міста. Також постійно збільшувати % громадського бюджету з року в рік. Максимально проводити опитування мешканців, громадські слухання. Я розвивав би туристичний потенціал міста: відновлення архітектурних пам’яток, створення рекреаційної зони, проведення різного роду фестів. Потрібно вирішити питання з безпритульними тваринами. Необхідні зміни до регламенту в частині депутатської діяльності: відшкодування для депутатів та посилення відповідальності перед виборцями: звітування, особисті прийоми.
Звучить щонайменше як програма мера міста. Хто такий “новий лідер” сьогодні в Україні? Які у нього якості, цінності?
В: “Новий лідер” це той, хто адекватно розуміє час в якому ми живемо: як змінюються поведінки, технології та управлінські підходи; має мрії та натхнення; вміє об’єднати інших навколо ідей; не заплямований корупцією , має чіткі цінності та принципи. Також лідер готовий пожертвувати своїм авторитетом заради досягнення цілей та бути готовим йти на ризик
Таких багато зараз в Україні?
В: Гадаю, що ні, але цілком достатньо, щоб починати змінювати країну знизу догори
Головна проблема України в чому, як на вашу думку? Чому при всьому величезному потенціалі і можливостях, ми вимушені просити гроші у Світового Банку, Сполучених Штатів? Справа тільки в особі Президента?
В: Ні. Маємо глибоку посттоталітарну суспільну травму, багато стереотипів в той час, коли світ неймовірно рухається вперед. Також проблема в освітній та виховній сфері, де діткам потрібно прищеплювати любов та патріотизм до свого міста чи села, країни загалом. Інституційна неспроможність та відсутність безпеки : як наслідок корупція та тотальна еміграція. Нам пора формувати інші цінності та інституції. Перейти від екстрактивних до інклюзивних. І тоді у нас все вийде. Ще одна проблема: недовіра до влади. Прірва між громадянським суспільством та органами влади, які роками себе дискредитували..
Як можна повернути довіру? Адже недостатньо просто вийти і сказати “Ми інші!”
В: “Принести себе в жертву”. Це питання вирішиться не за один рік. Гадаю добрий десяток необхідно.
Готові присвятити своє подальше життя змінам і політиці?
В: Так!
Повернемося до громадської організації. Чи можна говорити вже про якісь досягнення та перемоги в її рамках?
В: Звісно, багато речей не можливо виміряти, адже вони були соціального характеру і такі, які проектний менеджмент називає “не твердими”. Але нам вдалося відновити один громадський простір в історичній частині міста. Тепер там проводяться різноманітні масові заходи(організовані в тому числі нами), а також люди займаються спортом. Проводилася велика адвокаційна кампанія стосовно вирішення питання довгобуду, який несе небезпеку у спальному районі міста. В цьому році цей безхозний об’єкт має стати власністю міста. Також ми отримали кілька невеликих грантів на “тверді” проекти. Наша діяльність стала поштовхом до створення благодійного фонду по захисту безпритульних тварин, а також вплинути на певні політичні процеси у місті. Можна цей список продовжувати, але найбільшим досягненням для мене це, що на протязі 4 років групка людей без жодних заробітних плат чи фінансових заохочень, працює на благо свого міста долучаючи до своєї діяльності різного роду волонтерів та небайдужих мешканців міста.
Задам останнє і найголовніше питання. Незважаючи на непростий шлях громадського діяча, а в Україні особливо непросто ним бути, та політичну діяльність, ви щаслива людина?
В: Так! У мене прекрасна сім’я, чудові друзі. Є віра, надія та мрія. Я щасливий!
