Більшість парламентських партій під час виборів задекларували підтримку та сприяння розвитку малого і середнього бізнесу (МСБ), а новий уряд вже здійснив низку кроків, що анонсовані як реалізація цих обіцянок. Однією з них є так звана “податкова реформа”. Про те, наскільки важливими для українського бізнесу є саме ці зміни і в якій ситуації сьогодні знаходиться МСБ, ми дізнавалися в нашого партійця, аналітика Центру громадської експертизи Любомира Чорнія.
Із 1 січня в силу вступили зміни до податкового законодавства – кількість податків формально скоротили вдвічі. Чи зменшило це податковий тиск на підприємців?
Малий і середній бізнес, особливо малий, – дуже адаптивні. Тобто за роки незалежності та численних так званих реформ, змін законодавства, вони звикли адаптуватися до змін умов свого функціонування. Насправді, будь-які точкові зміни податкової системи на малий і середній бізнес якоюсь мірою впливають, але не настільки серйозно, як багато хто думає. Значно більшою проблемою є зміна певних процедур чи вимог, зміна податків чи зборів без відповідних розрахунків та обґрунтувань.
За роки незалежності та численних так званих реформ малий і середній бізнес звик адаптуватися до будь-яких змін
Уряд задекларував, що кількість податків зменшується з 22 до 11. Але відбулося це таким чином, що в межах одного податку було об’єднано декілька податків. Для загалу виглядає, що кількість податків скоротилася, але в підсумку ми побачимо, що адміністрування відповідних податків, навпаки, ускладнилося, тому що раніше були окремі податки, їх потрібно було сплачувати окремо, а тепер виходить, що податок нібито один, але його складові потрібно обліковувати окремо і так само звітуватися. Такі зміни змушують МСБ витрачати багато ресурсів для того, щоб адаптуватися до нових умов… або ж підвищують вартість ведення бізнесу.

Наприклад?
Наприклад, це нова система адміністрування ПДВ, зокрема електронні накладні, окремі рахунки для обліку ПДВ тощо. Це створює додаткове навантаження на МСБ. Йому потрібно буде надсилати своїх бухгалтерів для проходження додаткового навчання, придбати і встановити додаткове програмне забезпечення, придбати додаткове комп’ютерне обладнання і таке інше. Це призведе до збільшення витрат з боку МСБ, якому і так виживати сьогодні достатньо складно.
А стосовно розміру податків?
Давайте розглянемо цю ситуацію, знову ж таки, на прикладі. Зараз запроваджено новий підхід до розрахунку мінімального розміру єдиного соціального внеску. Так, за базу для розрахунку має братися такий розмір заробітної плати, який сьогодні є нереалістичним для малого бізнесу в абсолютній більшості регіонів України. Тобто абсолютно штучна цифра, яка не обґрунтована жодними розрахунками, жодним чином не доводиться аналітично, але примушує на сьогоднішній день бізнес оптимізуватись у плані заробітних плат. Тобто МСБ змушений або скорочувати персонал, що де-факто почало відбуватися в перші місяці цього року, або ж просто, скажімо так, користатися працею людей без легального оформлення трудових відносин. Мені видається, що наслідки такого рішення для держави будуть більше негативними, аніж позитивними.
Різні експерти по-різному оцінюють податок на додану вартість. Щодо нього є дуже багато критики, деякі економісти взагалі наполягають на тому, що його потрібно ліквідувати. Що ви думаєте про його доцільність?
Ту функцію, яку виконує ПДВ, сьогодні у різних країнах виконують два альтернативних податки: податок на додану вартість або податок з продажів. В абсолютній більшості економічно розвинутих країн цей податок в тій чи іншій формі існує. Зважаючи на те, що ми підписали угоду про асоціацію з ЄС та знаходимося на шляху адаптації до європейських стандартів, ми не можемо ігнорувати їхні рекомендації. Згідно з ними, фактично, ПДВ повинен існувати в країнах, які є членами ЄС або прагнуть набути членства у спільноті.
ПДВ має існувати в усіх країнах, які є членами ЄС або прагнуть стати ними
В Україні дуже багато запитань викликає саме механізм стягнення ПДВ і, звісно, ставка (хоча є приклади, коли ставка подібного податку в інших країнах є значно вищою). Просто в частині адміністрування у нас виходить так, що ПДВ у процесі виробництва і споживання стягується декілька разів: при реалізації сировини первинному виробнику, при реалізації комплектуючих кінецвому виробнику, при реалізації товарів посереднику, при реалізації товару кінцевому споживачу тощо. Наразі ПДВ в Україні виконує лише фіскальну функцію, але всі інші функції, які покладаються на нього в інших країнах (зокрема, вартісна оцінка і оподаткування доданої вартості, що виникає в процесі комерційного обігу або споживання), він, на жаль, у нас не виконує.
І найголовніше питання: що робити з сучасною податковою системою?
Реформи – це не внесення «точкових» змін до Податкового кодексу, це не зміна декількох чи навіть кількох десятків статей. Податкова реформа чи будь-яка інша реформа – це комплекс заходів, втілений у певних законодавчих нормах (чого, власне, у нас і не відбулося). Звісно, це потребує не стільки обговорення, скільки консультацій з тими, хто потенційно може отримати певні вигоди чи нести певні втрати від таких змін.
Реформи – це не внесення «точкових» змін до Податкового кодексу, це не зміна декількох чи навіть кількох десятків статей
Якщо ми ставимо за пріоритет розвиток, наприклад, МСБ, що в нас допоки в жодному документі не формалізовано, то, імовірно, потрібно думати, щоб податкове навантаження на МСБ було таким, яке б давало змогу йому розвиватися. Водночас, якщо ми розуміємо, що держава не може ефективно виконувати функцію забезпечення зайнятості людей, то ми маємо створити такі умови, щоб зростала самозайнятість громадян. Для цього мають бути створені в тому числі й певні податкові стимули. Тому ми повинні визначатися із актуальними цілями держави і вже під ці цілі безпосередньо здійснювати якісь реформи, в тому числі і податкову.
Досьє: Любомир Чорній – член СИЛИ ЛЮДЕЙ, аналітик Центру громадської експертизи, який охоплює одразу декілька напрямків суспільно-політичного життя країни: бюджетну політику (державні фінанси, державний бюджет, місцеві бюджети), соціальну політику (соціальний захист, соціальні послуги), місцевий економічний розвиток (в тому числі – малий і середній бізнес).