Розмова із Олексієм Гончаруком: першим номером у списку кандидатів у народні депутати від «Сили Людей», громадським активістом, керуючим партнером юридичної фірми «Constructive Lawyers».
– Олексію, що мотивує таких молодих та освічених людей не виїжджати в країну, де б це цінували, а йти в політику?
– Я народився і виріс у найбільшій в Європі, незалежній країні з колосальним потенціалом до розвитку. Можливо за кордоном було б простіше. Але ж простіше – не означає краще і ті, хто виїхали, дуже скоро це зрозуміють. Вважаю, що настав час взяти на себе відповідальність за те, якою буде Україна наступні декілька десятків років. А «Сила Людей» – це політична інституція, діяльність якої призведе до системних змін.
– Розкажіть про досвід
– Він дуже різносторонній – бізнес, наука, громадська, а тепер ще й політична діяльність. Маю дві вищі освіти (юридичну та державне управління), міжнародний науковий ступінь у галузі права (захистив дисертацію з інвестицій в будівництво нерухомості), невеличкий досвід викладання в вищому навчальному закладі та законопроектної роботи.
Близько 5-ти років тому створив та досі очолюю одну з найуспішніших молодих юридичних фірм. Практикував адвокатом та арбітражним керуючим.
Очолюю третейський суд, що обслуговує ряд системних банків та фінансових установ.
Маю честь бути керівником всеукраїнської громадської організації, що працює з проблемами людей, які страждають від безвідповідальності забудовників. Координую ряд громадських та благодійних ініціатив.
– Не вважаєте, що сконцентрувавши увагу та зусилля на одній справі, можна досягти більше успіху?
– Переконаний, що якщо б я не працював одночасно у багатьох напрямках, то кожен з них окремо був би не на багато більш успішний ніж то є зараз. Думаю, кожен з напрямків моєї діяльності підсилює один одного, іноді досягаючи бажаного мені синергетичного ефекту.
– У чому таємниця успіху?
– У людях, які мене оточують. Вони – дивовижні. Мені з ними дуже щастить. Окрім того, вся моя діяльність має одну філософію – створювати працюючі системи.
– А що надихає на суспільно корисну діяльність? Адже, окрім зазначених проектів, Ви відповідали за забезпечення гуманітарних питань під час подій на Майдані, координували групу адвокатів для захисту людей, що потрапили під «каток правосуддя Януковича».
– Віра – головна зброя проти страху, тому вона є неймовірно важливою. Я практик, але завжди глибоко цікавився наукою що описує складні процеси державотворення, тому моя віра заснована не на сліпому бажанні вірити, а на розумінні тих процесів, які сьогодні відбуваються в Україні.
Українське суспільство невпинно еволюціонує, дорослішає. Цей процес не може проходити легко. Український народ поступово відходить від звички до патерналізму, а отже, з кожним роком купити його буде все важче. Це лише питання часу. А от обсяг необхідного часу залежить від нас з вами.
– Ви згадали про страх. Чого боїтесь?
– Всі люди яким є що втрачати чогось бояться. Хтось більше, хтось менше. Проте здатність відчувати страх – необхідна складова здорової психіки кожної здорової людини. Мені є що втрачати. Боюсь втратити дорогих мені людей. Ще, можливо, своє обличчя. Думаю, ці речі для мене є найбільш цінними.
– «Сила Людей», з якою Ви йдете на вибори – єдина політична сила, яка не має одного лідера. Чому було обрано такий підхід і чи складно приймати за таких умов рішення?
– Головною нашою метою було народження НОВОЇ СИСТЕМИ – спільноти людей з правильними спільними баченнями і цілями, об’єднаних між собою правильними зв’язками.
Алгоритм створення такої системи передбачає об’єднання багатьох сильних людей – лідерів різних рівнів, які мають домовитися про спільні цілі та правила взаємодії. Для цього процесу не потрібен один мега-лідер, бо навколо нього почали б формуватися центри тяжіння, плестися інтриги. Об’єднуючись заради цінностей, особливих інтриг нема, бо немає “тіла” за доступ до якого потрібно боротися.
Навіть якщо уявити що такий мега-лідер був би взірцем розуму, досвіду і моральності, все одно залишався би слабким місцем СИСТЕМИ, бо він – людина. А будь-яку людину в Україні можна усунути від процесу – купити, залякати, посадити, вбити.
– А що Ви розумієте під «середнім класом», на який орієнтується політична сила?
– Мірилом середнього класу, на нашу думку, в Україні не може бути рівень достатку. Ним є рівень самоусвідомлення людини. Її готовність брати на себе відповідальність за своє життя, своє сім’ю, свій дім і свою землю.
Саме людина, яка прагне не лише виживати та задовольняти свої фізичні потреби, а намагається ще й розвиватись та духовно збагачуватись, прагне бути повноцінним членом суспільства та вважає себе відповідальною за свої дії, на нашу думку є середнім класом.
– Впродовж трьох місяців ініціативна група їздила Україною та презентувала «Силу Людей». Чи зробили якісь відкриття для себе?
– Переконались, є сотні тисяч людей, які тихо, без зайвого галасу, день у день роблять важливі для своїх дворів, вулиць, населених пунктів, України справи. Їх набагато менше ніж в розвинутих демократичних країнах – лише декілька відсотків від загальної кількості населення України. Але в нашій великій країні навіть один відсоток – це сотні тисяч людей. Тільки уяви собі що можна зробити, об’єднавши хоча б цей відсоток.
Наше тактичне зараз завдання – знайти і організувати таких людей.
– Українці вже звикли, що кожен, хто йде у парламент, перш за все, переслідує власні цілі та лобіювання певних інтересів. Невже «Сила Людей» не буде вирішувати проблеми своїх членів?
– Члени політичної сили повинні самі вирішувати свої проблеми, використовуючи політичну силу, як інструмент. Члени «Сили Людей» можуть отримати необхідні знання та навички, організаційну, методологічну, інформаційну, навіть юридичну допомогу, проте самотужки політична сила нічого ні за кого вирішувати не повинна і не буде. Завдання партії – організовувати людей для вирішення їх спільних проблем та підсилювати ефект від їх діяльності.
– Що будете змінювати в Україні, якщо станете народним депутатом?
– Першочерговим кроком буде створення та налагодження роботи лобістської групи, яка дозволить «Силі Людей» впроваджувати законодавчі ініціативи. Серед пріоритетних напрямів:
Люди мають право чітко розуміти правила за якими слід жити, а держава – забезпечити їх дотримання. Робота в цих чотирьох напрямах потрібна щоб змінити “клімат”. Вона є необхідною, але не є достатньою. У будь якому разі все тільки починається.
