Віктор Мусіяка, один з авторів Конституції України, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», колишній заступник голови Верховної Ради, кандидат у депутати «Сили Людей»(№ 4 у списку партії) надав оцінку закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»
Це не закон, це навіть не натяк на закон. Більш пустого, неприпустимого з точки зору правової системи, невідповідного Конституції закону я ще не бачив. Прикро, що такий закон вийшов з-під пера президентської команди.
Стаття 10 Прикінцевих положень говорить, що закон набирає чинності з дня його опублікування. Пункт 2 тієї ж статті: «Призначити позачергові вибори депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних, міських голів в окремих районах Донецької та Луганської областей на неділю, 7 грудня 2014 року». Що це означає? Із дня опублікування закону починають діяти усі механізми, які в ньому передбачені. Якщо вибори призначені на 7 грудня, то віднявши 90 днів, ми розуміємо, що виборчий процес вже повинен бути у розпалі.
Багаторазово зустрічається у тексті перелік «районні, міські, селищні, сільські ради, сільські, селищні, міські голови в окремих районах». До цього часу Верховна Рада (ВР) не приймала закон чи постанову, у якій би призначала позачергові вибори місцевих рад, не назвавши їх.
Стаття 1 закону говорить, що особливий порядок місцевого самоврядування вводиться тимчасово, на три роки, в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села в межах території, визначеної рішенням Верховної Ради України. Очевидно, спочатку треба було видати рішення ВР з переліком тих адміністративно-територіальних одиниць, які входять до цього анклаву і підпадають під дію закону. Цього зроблено не було. Через на воєнні дії, ніхто не знає, які саме райони, міста, селища і села опиняться завтра в переліку «окремих» територій. Ми бачимо, що лінія фронту не має конкретних меж і кожного дня карта буремних територій змінюється. Щодо терміну дії закону – трьох років. А що далі? Де механізм, який би визначив, як виходити з цього особливого порядку?
Закон суперечить нормам Конституції та чинного законодавства.
Перш ніж оголошувати позачергові вибори, необхідно припинити повноваження чинних рад і голів. Цього зроблено не було. Окрім того, повноваження ці припиняються лише за чітко означених підстав. Тож після того, як ВР видала б рішення з переліком адміністративно-територіальних одиниць (а цього зроблено не було), треба було б прийняти наступне рішення — про припинення повноважень місцевих рад і голів. Підставою для цього має бути рішення суду або висновки комісії профільного комітету ВР.
Як можна вводити закон в дію, коли там перебувають бойовики, терористи, російські війська? Хто там відповідатиме за вибори? Хто буде обирати? Люди ж масово тікають.
Аргументують, що закон був прийнятий на підкріплення мінських угод. Що це за угоди, а головне — кого з ким?! Навіть якщо зважати на них, то там було сказано, що позачергові вибори пройдуть після припинення бойових дій, роззброєння бойовиків, виведення російських військ, встановлення кордонів — меж цієї «території з особливим порядком». Спершу потрібно було викласти алгоритм усіх цих дій, починаючи з виведення збройних формувань, аж до повернення населення до своїх домівок і призначення позачергових виборів лише після цього.
Пункт 2 статті 5: «Повноваження депутатів місцевих рад і посадових осіб, обраних на позачергових виборах, призначених Верховною Радою України цим законом, не можуть бути достроково припинені». А якщо ці ради чи посадові особи будуть діяти антиконституційно, порушувати закони? І тоді не можна припинити їх повноваження?
Громадян обурює, що ці «особливі території» й надалі будуть обтяжувати державний бюджет України.
Юрій Луценко щодо цього наголосив, що треба читати не заголовки газет, а сам закон, де сказано, що фінансування з державного бюджету не буде. Цитата із ст. 7: «У законі про державний бюджет України щороку передбачаються видатки, що спрямовуються на державну підтримку соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей. Україна гарантує визначення таких видатків загального фонду державного бюджету України захищеними видатками, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень». Ще якісь питання є?
Згідно із законом, на тих територіях будуть створені загони народної міліції. Яким законом України визначені повноваження народної міліції? І яким чином робота загонів буде узгоджуватися з роботою Міністерства внутрішніх справ? У законі сказано: «Загони народної міліції під час охорони громадського порядку реалізують повноваження, передбачені для них законами України». У законі «Про міліцію» жодного слова немає про народну міліцію. Якщо вже є така необхідність, потрібно написати окремий закон та ухвалити його.
Повним абсурдом є норма про прокуратуру і суди
«В окремих районах Донецької та Луганської областей законами України запроваджується особливий порядок призначення керівників органів прокуратури і судів, який передбачає участь органів місцевого самоврядування у вирішенні цих питань». Є загальний порядок призначення керівників цих структур, визначений Конституцією.
Закон неприйнятний, не здатний до функціонування. У першу чергу тому, що немає суб’єкта, до якого він повинен застосовуватися.
Оригінал статті можна прочитати тут
