Голова політради «Сили людей», міський очільник Тростянця, Юрій Бова, виступив на засіданні круглого столу в Верховній Раді України «Індустріальні парки – інструмент регіонального розвитку та економічного зростання». «Тих, хто сьогодні виступає проти створення економічно-нормального середовища в Україні, вважаю злочинцями», – як завжди гостро і чітко висловив свою позицію Бова.
Попри заяву прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, який сподівається на те, що закон про створення спеціальних індустріальних парків, «буде швидко підготовлений до кінцевого варіанту, та буде проголосовано таким чином, щоб в кожному місті та кожній області були створені спеціальні індустріальні парки, які отримають від держави преференції», почали лунати заяви, що створення парків – це запровадження внутрішніх офшорів та що це призведе до зловживань, які мали місце під час діяльності вільних економічних зон. Саме тому в парламенті було проведено відкриту дискусію щодо інструментів індустріальних парків та щодо того, як зробити так, щоб цей визнаний у світі інвестиційний механізм успішно працював і в Україні.
На круглому столі підіймалися питання, навіщо індустріальні парки потрібні Україні, як вони можуть забезпечити збільшення інвестицій та розвиток промислового потенціалу, які інструменти контролю містять запропоновані законопроекти, аби не допустити зловживань учасниками індустріальних парків, та чому ці ініціативи є дуже важливими у контексті децентралізації тощо. Своїми думками і в цілому позитивним сприйняттям ідеї ділилися голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, Ніна Южаніна, голова Комітету з питань податкової та митної політики та інші депутати.
Юрій Бова, якого було запрошено до участі в круглому столі в якості ініціатора створення одного з індустріальних парків в Україні, «Тростянець», у своєму виступі зокрема зазначив:
“Виступаю лише за підтримку законопроекту, бо і попередній закон, який діє, і той, що пропонується – це перші кроки нашої країни до створення серйозного конкурентного середовища і в малому середньому бізнесі, і вивід з кризи держави.
Чому я вважаю тих, хто сьогодні виступає проти створення економічно-нормального середовища в Україні, злочинцями? Тому що інвестор, коли дивиться на Україну, не бачить взагалі зовнішніх і внутрішніх чинників – чому йому з коштами потрібно рухатись саме у нашу країну. І тому вкладає гроші не в Україну, а в якусь з країн Східної Європи, чи Росію.
Звісно, законопроект, який вже прийнято, дає певні переваги. Але вони в основному стосуються місцевої влади. Це місцеві податки і збори, земля тощо. Ми готові пожертвувати місцевими податками. Для нас головніше на місцях мати робочі місця. В цьому успішність наших громад, конкурентоспроможність кожної з них.
Коли до нас у Тростянець приїжджають інвестори, запитують: «Які переваги створює держава, якщо ми зайдемо в Україну?». Вимушений відповідати: «Фактично жодних». На відміну від сусідньої Польщі, де держава повертає до 50% інвестицій, якщо створюється певна кількість робочих місць. Держава повністю підключає комунальну інфраструктуру – систему водопостачання та відведення, газ, дороги тощо.
Бачив у польських містах-партнерах з якими Тростянець має побратимські стосунки, як за три роки зайшло п’ять інвесторів. До того ж, два з них – з України. Про що це говорить – наші українці виводять капітал за кордон, де впевненіше вести бізнес.
Представляю місто, в якому наприкінці 90-их була створена перша компанія з іноземними інвестиціями «Крафт Фудз Україна». Вона була створена завдяки одному – було приватизовано перше в Україні підприємство, шоколадна фабрика. І це була інвестиція, яка склалась завдяки тому, що підприємство звільнялось від податку на прибуток. Зараз це підприємство – конкурентоспроможне: це біля 2 тисяч робочих місць, це 200 млн доларів вкладених в оновлення основних фондів і прямі інвестиції; біля 60% продукції підприємство постачає на експорт, додаючи валюту в казну держави, стабільність людям, надаючи їм роботу, гідну зарплату, тощо.
Сьогодні навколо подібних підприємств можуть з’явитись кластери, залучаючи та підтримуючи місцеву економіку, малий та середній бізнес, а, споживаючи сировинну продукцію, ще й підтримуючи аграрний сектор.
Саме тому закликаю від всієї нашої громади підтримати законопроект. Ми майже рік ходили по міністерствам перш ніж зареєстрували свій промпарк. Це дуже важкий труд. І майже три роки топчемось на місці. Зараз перші кроки вже зроблені, через Фонд регіонального розвитку розпочинаємо розбудову інженерно-транспортної інфраструктури. Уже маємо портфель пропозицій від німецької та французької компаній, які готові заходити й виробляти продукцію з нашого місцевого молока, іншої сировини, даючи нашим людям робочі місця!”
Наприкінці виступу Ю.Бова звернувся до скептиків, запросивши їх до Тростянця, аби на прикладі показати, як у місті працює іноземна компанія і як вона соціально наповнює нашу громаду усіма належними формами.
Відмітимо, що за словами В.Галасюка в Україні «прямі іноземні інвестиції на душу населення становлять менш як 1,4 тисячі доларів на особу, тоді як у сусідніх Польщі та Чехії, відповідно, 5,6 та 10,7 тисячі доларів. Однією з причин цього є непривабливий інвестиційний клімат у нашій державі. Зокрема, за привабливістю податкової системи ми взагалі на 133-му зі 138 місць у світі».
«Критики нам закидають, – також заявив він, – що індустріальні парки це минуле сторіччя. Але чому ж тоді США у штаті Невада створюють найбільший у світі індустріальний парк площею 43 тисячі гектарів? У ньому розміститься найбільший у світі завод з виробництва літій-іонних акумуляторів для електромобілів, у який буде інвестовано до п’яти мільярдів доларів, завод японського Panasonіc з інвестиціями у два мільярди доларів та сотні інших виробництв»
Він також спростував заяви опонентів, що створення індустріальних парків не відповідає політиці Євросоюзу, бо коли б це було так, то не було б позитивного досвіду Польщі та Чехії. Так само, вважає він, законопроекти не призведуть до створення якихось «внутрішніх офшорів», бо офшори – це закордонні компанії-прокладки, в яких ховають прибутки, а індустріальні парки, навпаки, передбачають здійснення профільної виробничої діяльності, легальну зайнятість та середню зарплату у розмірі не менше трьох мінімальних.
На думку заступника голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва нардепа Борислава Розенблата цей законопроект також дуже важливий у контексті децентралізації, оскільки дає змогу місцевій владі через індустріальні парки створювати нові робочі місця та збільшувати доходи як людей, так і місцевих бюджетів. Цю тезу також підтримав голова підкомітету з питань удосконалення Податкового кодексу в частині загального податкового адміністрування, податкового боргу та спеціальних податкових режимів Комітету з питань податкової та митної політики Олександр Кірш, який наголосив, що, наприклад, Федеральна резервна система США головним своїм завданням вважає не підтримку курсу долара, а зайнятість у країні. «Тому не може бути дискусії, чи потрібні індустріальні парки – маємо дискутувати, як їх створювати та які треба надавати пільги», – переконаний він.
