Останній тиждень був багатим на міжнародні дипломатичні події, які у той чи інший спосіб стосувалися кризи в Україні. Про дискусію щодо України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ (ПАРЄ), що розпочалася в Женеві 3 жовтня, про важливість рішень ПАРЄ та про роботу місії ОБСЄ на Сході України – Вадим Трюхан спілкувався в прямому ефірі інформаційної агенції 112.ua
Пане Вадиме, як Ви оцінюєте останню сесію Парламентської Асамблеї ОБСЄ ?
За результатами засідання можемо говорити про позитивні та негативні моменти. Позитивним є те, що зберігається стала більшість представників європейських держав та країн євроатлантичної спільноти, які виступають за зупинення агресії та допомогу Україні. Проте дискусія, чи варто повертати в зал делегацію Російської Федерації, – це негативний сигналом для нас. Для цього, на мою думку, є об’єктиві причини. Зокрема, слабка позиція Уряду України щодо здійснення реформ. Вона насторожує європейців. Вікно можливостей, яке відкрилося для України після перемоги Революції гідності ще не закрилося, протезменшується. Маємо декілька місяців, щоб продемонструвати результат.
Чи є важливим такий майданчик як Парламентська Асамблея Ради Європи? Наскільки рішення, що там приймаються, обов’язкові для виконання урядами інших країн? Чи це просто місце для дискусій та дипломатії?
З одного боку, рішення, що приймаються Радою Європи та її органами, зокрема ПАРЄ, не впливають прямо на державу-члена. Проте не забуваймо, що це найвищий європейський дипломатичний форум, де обговорюються всі питання щодо прав людини, демократії. До дискусій, що там відбуваються, до рішень, що там приймаються, прислуховується не тільки європейська, але й міжнародна спільнота. Ігнорувати таку організацію, як ПАРЄ, ніхто не може.
Як щодо роботи ОБСЄ на Сході України?
ОБСЄ – в глухому куті. Всі сторони надали карт-бланш місії ОБСЄ спостерігати за тим, як виконуються в Україні «мінські домовленості». Але ОБСЄ – це організація, яка не має мандату та інструментів для примушення до миру. Вона може тільки спостерігати, фіксувати факти дотримання чи порушення сторонами пунктів домовленостей. Не можна переоцінювати роль ОБСЄ. Насправді, все залежить від волі Кремля – як буде реагувати президент Російської Федерації на тиск міжнародної спільноти і як остання буде спрямовувати свої зусилля.
Голова Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї ОБСЄ Олег Зарубінський заявив, що Росія порушила всі 10 Гельсінські принципи. Наскільки важливими є заяви на таких майданчиках? Чи краще думати про те, що обговорюється в телефонних розмовах між президентами України та РФ?
Незважаючи на те, що жодних нових заяв ми не чуємо, повторювати їх потрібно. Все залежить від того, як Україна зможе протистояти російській агресії. Чи ми зможемо перебудувати економіку на військовий лад, наскільки швидко зміцнимо свою обороноздатність, коли проведемо необхідні реформи. Дії, що доведуть світові та сусідній країні, що Україна не зупинилася, а йде вибраним демократичним шляхом.
Як Україна може діяти проти агресора без міжнародних організацій?
Ми стагнували ситуацію в країні. Не тільки не поборена корупція та не покращено бізнес-середовище, але погіршено. Велика кількість урядовців вважають себе тимчасовими пасажирами. У них немає мотивації здійснювати реформи. Сподіваюсь, після виборів Парламент частково оновиться, з’являться нові, сильні фігури в Уряді. Буде не 6-10 років, як прогнозує Президент у власній стратегії, а 2-3 місяці, щоб реалізувати 4 ключові реформи. Якщо це буде зроблено, – Україна виживе і поборе зовнішнього агресора.
Що це за реформи?
Перша, – децентралізація. Друга – дерегуляція. Третя – питання, пов’язані із гарантією приватної власності і прозорістю розпоряджання власністю. Четверта – реформа правоохоронної системи.
Наскільки доречно в умовах зовнішньої загрози та обмеженої керованості економічними процесами децентралізувати Україну?
Децентралізація не означає дезорганізація. У руках центрального органу залишаються дві ключові функції – зовнішня політика та оборона. В умовах агресії саме ці два питання повинні контролюватися центром. Коли є децентралізація, фінанси, повноваження за рішення в соціально-економічній сфері відповідають органи на місцях. Олігархи втрачають інтерес до центрального рівня влади.
Якщо реалізовуватиметься реформа з децентралізації, за які гроші відновлюється Донбас?
На відновлення Донбасу повинні бути залучені кошти з трьох джерел: іноземна фінансова допомога, державний бюджет та місцевий бюджет. Щодо останнього, то це також мали б бути благодійні пожертви великого та середнього бізнесу. Для цього потрібно створити сприятливі податкові умови, щоб бізнесу було вигідно жертвувати кошти на відновлення регіону.
Інформаційна довідка.
Вадим Трюхан – кандидат у депутати від «Сили Людей», фахівець у галузі міжнародних відносин та державного управління, експерт з питань Євроінтеграції. У минулому – дипломат, директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції
