Рівно 30 років віддаляє нас від тієї страшної миті 26 квітня 1986 року, коли сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції.
Ціною неймовірних зусиль атомників, пожежників, які першими кинулися у двобій з полум’ям, отримуючи шалені дози смертоносної радіації, вогонь не перекинувся на інші блоки станції.
Якби не уникли другого вибуху, була б зруйнована половина України, а Європа, швидше за все, стала б непридатною для життя. На щастя, цього не сталося, і натепер ідеться, головним чином, про страшні результати Чорнобильської трагедії власне для України. 135 тисяч громадян було виселено із зони відчуження. В Україні радіаційно забруднено 50 тисяч квадратних кілометрів – 74 райони 12 областей. Радіоактивний попіл «щедро» присипав Київщину, Чернігівщину, Житомирщину, Рівненщину, Волинь, Сумщину, залишив свій слід на території 12 областей України. В результаті забруднення із сільськогосподарського користування було виведено 180 тисяч гектарів ріллі та 157 тисяч гектарів лісів.
Чорнобильська аварія безпосередньо вплинула на життя 3,5 мільйонів українців. Зараз називають тривожні факти і цифри щодо загрози здоров’ю нації. Особливо турбує проблема здоров’я ліквідаторів.
Політична партія «Сила людей» низько схиляє голови перед подвигом тих, хто віддав своє життя і здоров’я, рятуючи свою землю від ядерного лиха.
Ми переконані, що обов’язок держави – не забувати про героїв, які вступили у боротьбу з некерованим реактором, дбати про їхню соціальну захищеність та охорону здоров’я.
Вважаємо, що державна підтримка чорнобильців та їхніх дітей повинна надаватись до того часу, доки її потребують люди, які цілком заслужено отримали даний статус.
Підтримати та допомогти людям, які вступили в боротьбу з некерованим реактором, ціною свого життя, свого здоров’я зупинили розповсюдження смертоносного смерчу – це справа честі для сьогоднішніх політиків!
Тому закликаємо органи державної влади, Президента та парламент повернутися до питання достойного забезпечення ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, членів їхніх родин та зробити все можливе, аби люди, завдяки подвигу яких вдалося локалізувати найстрашнішу ядерну катастрофу 20-го століття, мали достойний рівень життя, гідне медичне обслуговування, відчували себе захищеними у соціальному плані та отримували реальну підтримку держави, яка цінує своїх синів, що без коливань готові її захищати від будь-яких загроз та катаклізмів.
