Юлія за фахом журналіст, нині ще студентка Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету. Вона впевнена, що громадський сектор – ідеальний учитель! Про набутий досвід та чим займається в Силі Людей далі у розмові.
Юлія, коли почали набувати досвіду?
Ще зі шкільної лави пов’язувала своє життя із журналістикою.Брала інтерв’ю у викладачів та однокласників. Намагалась реалізувати свої вміння в різних жанрах. Пізніше почала співпрацювати з Фастівською газетою «Перемога», де висвітлювала у своїх публікаціях події, обстоювала власну позицію на події сучасного життя. Стажувалася на телеканалі «1+1» (ТСН).Співпрацювала з газетою «Демократична Україна».Писала у студентську газету «Курс».Разом із друзями реалізували медіа-проект «Віддай СВІЙ голос САМ», до якого залучили відомих особистостей України.Стажуючись в АЦ «Політика» разом з колегами організували медіа-конференцію «Вибори мера Києва».Незначний час стажувалась на телеканалі «ТВі», ознайомилася із специфікою роботи журналіста, який працює в сфері журналістських розслідувань. Продовжую реалізовувати себе в цій професії.
Що подобається у Вашій роботі?
Тут можна говорити і про комунікацію, яку я обожнюю. Про те, що ніколи не сиджу на місці, знайомлюся з новими особистостями, але найбільше мені подобається допомагати людям. Журналіст, на мою думку, повинен допомагати людям! Безумовно…
Що із запланованого встигли реалізувати?
Планувала закінчити третій курс на відмінно. Закінчила. А далі буду дивитися.Провела багато цікавих заходів для молоді: конференцій, літературних вечорів, освітніх зустрічей. Ознайомилася із роботою пріоритетних для мене громадських організацій, почерпнула неабиякий досвід. Все інше було незаплановане. Спонтанних речей у житті вистачає. Продовжую вчитися. Вступила до СИЛИ ЛЮДЕЙ!!!
Чим займаєтеся у Силі Людей?
Сьогодні для мене це єдиний можливий варіант реалізації своїх політичних переконань. Інших, доступних людям, в Україні не існує.
Розкажіть про конкретні кроки, дії?
Величезним кроком для мене було остаточно вирішити, чи готова я витрачати свої ресурси, сили та здоров’я на таку діяльність. Оскільки іншої дороги для змін в Україні не бачу, то все ж бажання й оптимізм взяли своє. Після рішення долучитися до організації я намагалася пояснити її принципи та засади іншим. Спочатку було важко, а потім я звикла до тези: «Скільки людей – стільки думок». Однодумці знаходилися завжди, і це мотивувало ще більше.
Ви долучалися до створення оргкомітетів в Силі Людей?
Так, поки що ми встигли створити один осередок в Солом’янському районі Києва. На цьому не зупинятимемося.
Як шукали й підбирали людей?
Спочатку це було важко. Як правило, спілкувалася з людьми, з котрими ми співпрацювали в громадських організаціях, або про активну роботу яких чула від знайомих. Кожен намагався розкрити мені свою позицію, і в дискусіях ми приходили до спільної думки. Більшість зустрічей запам’яталися позитивом та подарували мені нових колег. Я відповідаю за кожну людину, що до мене прислухалася, і з упевненістю можу сказати, що наша команда працюватиме продуктивно. Завжди раді бачити в своїх лавах нових активістів, бажаючих долучитися.
Переважно хто це й скільки осіб?
Разом зі мною нас семеро. Ще декілька осіб точно приєднаються наприкінці літа, адже зараз час роз’їздів. Це молодь. Серед нас є два юристи, дві журналістки, журналіст-редактор, двоє хлопців, які працюють в сфері програмування. Прекрасна команда! Генератори ідей, як мені здалося. Деякі з них ще навчаються, а деякі вже працюють. Ці люди займаються громадською роботою, реалізовують себе у власній професії та мають велике бажання не бути осторонь того, що сьогодні відбувається в Україні.
Найближчим часом що плануєте робити?
Плануємо незабаром провести презентацію в Солом’янському районі, знайти якомога більше однодумців, створити ще декілька осередків, а потім – Солом’янську районну організацію. Також разом працюємо над програмою роботи в районі. Маємо на меті вислухати всі пропозиції, побажання та зауваження щодо вирішення проблем Солом’янки.
Хто може долучитися до осередків й взагалі до Сили людей? Є якісь критерії відбору?
Сила людей – єдина проводить політичну люстрацію не на словах, а застосовує її у відборі своїх членів. Всі інші про неї тільки говорять. Сила людей є організацією громадян України, котрі поділяють одні засади та правила, не мають судимості, протягом останніх 10 років не були народними депутатами, членами Кабінету Міністрів України, Президентом України, головами ОДА, генеральними прокурорами, заступниками генерального прокурора, суддями Конституційного суду України. Ми раді бачити поруч небайдужих громадян, які готові взяти на себе відповідальність за свою позицію та відстоювати її. Ми готові брати до уваги конструктивні зауваження, розглядати всі пропозиції та працювати над ними разом! Спільна мета – ось наш основний критерій!
Згадували про спонтанні речі. А чи доводилося в житті утнути щось безглузде? Й що це на Вашу думку?
Звісно! Як і всім людям на планеті Земля, напевно. На те ми і є людьми. Всі ми маємо право помилятися, інша річ – у що виллються наслідки тієї чи іншої помилки. Для мене, зазвичай, все оберталося в хороший досвід. Одного разу під тиском мені довелося сходити на акцію протесту, ідею та мету якої я не розділяла взагалі. Совість мучила дуже довго. І зараз мучить, як згадаю. З того моменту я присяглася собі ніколи не йти проти своїх принципів. Клятва самій собі є для мене святою.
Можете поділитися, про що мрієте?
Мрію бути щасливою. Але частіше вболіваю за щастя та добробут інших. Тому і вступила в Силу Людей. Мрію, аби щасливими були мої батьки, друзі та рідні; хотілось би, щоб вони пишалися тим, що я роблю. Мрію, аби щасливою була вся Україна. Моєму щастю тоді б точно не було меж. Працюю над своїми бажаннями. Треба все задумане реалізовувати , і тоді воно житиме вічно.
Чому Ви прийшли в політику, невже немає чим зайнятися в журналістиці?
Багато хто питав мене подібне. Часто ще друзі запитують: «Навіщо воно тобі все здалося?» Це важко пояснити. Це живе десь на рівні відчуттів. Журналістики я не покидала, адже маю до цього величезний хист. А в політику прийшла, тому що маю бажання не тільки писати, знімати чи монтувати, а й впливати на процеси своїми вчинками. Я знаю, що це велика відповідальність, але совісті, честі та гуманності в мене ніхто не відніме. Не знаю, чи пов’яжу з цим подальше життя – змінитися все може враз, але чітко усвідомлюю, що осторонь стояти не можу. І коли Сила Людей стане великою й потужною політичною силою (ВІРЮ!), я зможу з гідністю сказати, що заклала свою цеглину в її розбудову, в розбудову України!
