Сила Людей, це якийсь замовний проект? Чи що це взагалі?
Ні. Цю політичну ініціативу започаткувала група небайдужих до майбутнього України людей. Жоден олігарх, можновладець чи опозиційний політик за нами не стоїть. А про перспективність Сили Людей говорить те, що нам вже пропонують «співробітництво» з різних боків. Проте ми були, є і завжди будемо за співпрацю зі всіма, хто поділяє наше бачення європейського шляху розвитку країни і готовий до транспарентності і конкурентності в політичній діяльності. Водночас, Сила Людей не збирається вливатися в якусь політичну партію чи громадський рух. Також не буде продаватися комусь, чи когось запрошувати очолити чи «патронувати» наше політичне об’єднання.
Як давно Ви в Силі Людей?
Ідею започаткування політичної ініціативи знизу обговорювали з однодумцями протягом останніх двох-трьох років, безпосередньо ж до процесу створення Сили Людей приєднався в цьому році наприкінці травня.
Яку освіту здобували?
Маю дві вищі освіти. У 1997 році отримав диплом спеціаліста (з відзнакою) з міжнародних відносин, а у 2001 – магістра з державного управління. Головна моя спеціалізація по життю, – міжнародне та європейське право, а також управління різними організаціями.
Раніше доводилося займатися політикою чи громадською діяльністю?
Громадською діяльністю почав займатися одразу після того, як пішов з Дипломатичної служби України, а політикою лише зараз, приєднавшись до Сили людей. Загалом вважаю, що політика – це професія. Проте тут не місце дилетантам. В українську політику нарешті мають прийти люди без негативного шлейфу, водночас які вже чогось змогли досягнути на державній службі, у бізнесі, науковій чи громадській діяльності. За свій попередній досвід роботи і на Дипломатичній службі, і в науковій сфері та бізнесі можу сміливо пишатися. Вірю, що й в політиці вдасться зробити багато корисних для людей речей.
Чим можете пишатися із напрацьованого?
Найважливішим своїм надбанням вважаю створення у 2008 році Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції, директором якого мав честь бути протягом двох років. То був перший в Україні орган, який займався питаннями горизонтальної координації вироблення та реалізації двох політик – інтеграції України до Європейського Союзу та до Північно-Атлантичного альянсу. Шкода, що після приходу до влади Віктора Януковича, Координаційне бюро, як і всі без виключення інші органи, що опікувалися окремими аспектами європейської інтеграції, було ліквідоване.
А є щось, що немає відношення до державної служби?
Поза рамками державної служби вдалося разом з однодумцями запустити проект під назвою «Майстерня європейської політики». По своїй суті це майданчик для формування універсальної платформи по-європейськи налаштованих лідерів нової формації, а також інструмент для вивчення європейських норм та стандартів, отримання знань про спільні європейські цінності. Крім того, учасники цього проекту отримують практичні навички реалізації своїх політичних проектів, а також мають змогу власними очами побачити які перетворення відбулися в країнах Центральної та Східної Європи протягом недовгого часу перебування в складі Європейського Союзу та Північно-Атлантичного Альянсу.
А як же Ви тоді розслабляєтеся?
Не полюбляю дорогі курорти. Ще з дитинства маю звичку кожну вільну хвилину проводити або в активному відпочинку – на рибалці чи десь просто на природі, на футболі або за книжкою. В шкільні роки навіть був план – 100 сторінок за вечір, протягом минулого року, наприклад, перечитав майже всього Пауло Коельйо, Бернара Вербера, Річарда Холбрука. Захоплююся також творами українських авторів, – Люко Дашвар, Ірена Карпа, Василь Шкляр та інші. Всі вони різні. Проте єднає їх одне, – невимовна туга, викликана незадоволенням тією долею, яка випала українському народу…
Протягом останніх декількох років якось потягло у Карпати. Там неймовірна краса, яка дає натхнення на подальші звершення на благо сім’ї та України. Був і на Говерлі, й на горі Піп Іван з сином Києм-Вадимом. Підемо й ще всім сімейством, як дасть Бог, то й цього року.
Повернемося до Сили Людей. Все-таки, чому й навіщо Вам ця робота?
Людині притаманно аналізувати події, які проходять навколо неї. Наразі, як і за всі роки незалежності України, постали загрози для її, як виявилося, все ще надто слабкої демократії. Рівень корупції просто зашкалює, недовіра людей до міліції та загалом правоохоронної системи небачена до нині. Україні невідкладно потрібні про-Європейські реформи і відновлення руху в напрямку інтеграції України до ЄС.
Сила Людей – це по суті перша спроба сформувати політичну платформу однодумців за кращими класичними сценаріями, апробованими в Європі – знизу до верху. У нас немає вождів, ми не допустимо нав’язування з боку якогось олігарха чи будь-якої установи своєї волі. Наше завдання – об’єднати українських патріотів і професіоналів з різних сфер, які мають бажання змінити країну, використовуючи кращий світовий досвід – європейський, сінгапурський, корейський тощо.
Добре, а що далі?
Після цього – розробити програму реформування країни, запропонувати її суспільству і, отримавши мандат народу, забезпечити її реалізацію. Вірю, що це можливо саме з Силою Людей.
Невже немає жодної політичної сили, яка б це вже зробила?
Вирішити ті непрості завдання, які сьогодні постали перед країною наразі не спроможна жодна нині діюча політична сила. Питання не лише в тому, щоб задекларувати своєю метою «десовєтизацію» і докорінну перебудову нашого Українського дому згідно з кращими європейськими та світовими зразками, а й забезпечити отримання практичних результатів. Незважаючи на доволі велику кількість політичних ініціатив, за якими всі ми могли спостерігати протягом останніх 10-15 років, далі політтехнологічних проектів, сформованих під якогось одного «вождя» чи під одні конкретно взяті вибори, справа не йшла. Що залишилося від гучно колись анонсованої «Команди озимого покоління»? Де зараз «Нова Генерація»? Що нині собою являє партія ПОРА? Хто, окрім Миколи Катеринчука відомий широкому загалу з «Європейської партії України»? Чому пішли в небуття такі ніби перспективні колись політичні партії як «Народна самооборона», «Реформи і порядок»? І таких прикладів на жаль безліч.
Що може згуртувати людей?
Після глибоких розчарувань, викликаних п’ятирічним «правлінням» Віктора Ющенка та вже понад трьохрічним по своїй суті абсолютним царюванням Віктора Януковичу, народ України зневірений. Останні протестні акції засвідчили, що люди воліють дистанціюватися від політиків як з провладних партій, так і опозиційних. Водночас, соціологічні опитування показують, що народ очікує нових політичних лідерів. Так, згідно з липневим дослідженням, проведеним фондом “Демократичні ініціативи” та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, такої думки дотримуються 49,1% опитаних (http://www.pravda.com.ua/news/2013/07/17/6994418/ ).
Так в чому ж все-таки завдання?
Головне, – переконати громадян України, що Сила Людей готова до рутинної роботи в їхніх інтересах і до ефективного захисту їхніх прав. А рецепти тут універсальні, – через повсякденну роботу, послідовне досягнення задекларованих цілей і сповідування у повсякденному житті європейських цінностей. Від малого до великого. Впевнений, що з кожним тижнем і місяцем авторитет Сили людей буде міцніти!
А як же ідеологія?
Наразі в нашій країні про ідеологію не йдеться. Запитаєте, про що це все свідчить? З одного боку про те, що виборці України голосують ніби не за ідеологію, а за щось інше, – за красиві обличчя, лозунги тощо. З іншого боку, Україна – це європейська країна. Рано чи пізно нам доведеться пройти шлях наших західних сусідів. Там теж довгі десятиліття не було жодної ідеології, окрім комуністичної. Проте за останні 15-20 років з’явилися спочатку слабкі, а наразі вже й сильні фінансово й інституційно ідеологічні партії. Впевнений, що Україні потрібні політичні партії, які будуть культивувати демократичні, республіканські, ліберальні, а можливо й християнські цінності й ідеологію. Мені ж особисто близьке ліберально-демократичне спрямування.
І наостанок. Яке майбутнє чекає на Україну через 5-10 років?
Впевнений, що через рік-два Сила Людей стане потужною політичною партією, яка буде боротися за владу на всіх рівнях. Буде брати участь у місцевих виборах, у перегонах до Верховної Ради України, не виключаю також і того, що на з’їзді партії у 2014 році буде прийнято рішення про висунення з наших лав кандидата на посаду Президента України. Насправді, загадувати про те як це буде і в які терміни наразі ще рано. Але головне не це. Сила Людей буде завжди виразником інтересів громадян України і захисником їхніх прав. Для цього ми її створюємо. Ставимо перед собою надзавдання, – досягти того, щоб рівень життя в нашій Батьківщині був не нижчий, аніж у провідних країнах Європи і світу, а рівень захисту прав людини, свобода ЗМІ, незалежність судової гілки влади, професійність всіх органів держави стали взірцем не лише для наших східних пострадянських друзів, а й для всього регіону. Саме над цим і будемо працювати.
А ще, – вірю також в те, що для кожного, хто проживає на теренах нашої країни, чи вважає себе українцем, перебуваючи за кордоном, лозунг «СЛАВА УКРАЇНІ!» нарешті стане не просто модною кричалкою на футболі чи на якомусь марші, а закликом до дії.
Переконаний, що «Сила Людей» стане інструментом побудови Європейської України.
Слава Україні!
