Громадський діяч з Харкова впевнений, що політики загралися. Як саме? Далі у 
розмові.
Розкажіть передісторію, як потрапили до Сили Людей?
Майже два місяці тому мій кращий друг виїхав з України. Більшістьзнайомих переїхали з рідного Харкова жити до столиці, шукаючикращої долі. І я їх розумію, сам про це думав. Але, для мене виїзд за кордон – це не вихід. Більше всього мене хвилює місто, де я мешкаю. В Силі Людей побачив шанс змінити ситуацію на краще.
Коли саме прийшла така ідея?
На початку року зустрівся з одним із своїх товаришів, якого довго не бачив. Під час нашої розмови з’ясувалося, що маємо багато спільних думок та поглядів на життєві цінності. Й тоді, мій друг познайомив мене з цікавими людьми – це ініціатори політичного руху Сила Людей.
Чому обрали саме Силу Людей, а не якусь іншу політичнусилу?
По–перше, Сила Людей не є проектом. Інші політичні сили не цікавлять а ні мене, ні моїх друзів, родичів і знайомих. Вони вважають політику дуже брудною. Й прикро те, що змінити старі правила не можливо.
Про які правила Ви говорите, що маєте на увазі?
Не можна грати за правилами які сьогодні діють в політиці, а це вождизм, закриті списки, закрите фінансування.Вже сьогодні потрібно кардинально все змінювати. Україні потрібна нова політика.
Чим можете пишатися в житті?
Без сумніву – це моя сім я. Знаєте як в одній пісні «я світу дав нове життя…» Так от, в нас з дружиною двоє синів. І цим я пишаюся!
Чи є досвід у громадській діяльності, який?
Ще в студентські роки разом з друзями започаткував ГО ФРІ у Харкові. Тоді ж, почав працювати в громадському просторі та здобув перший досвід. Зараз у ФРІ змінився вже п’ятий керівник.
Цікаво, а як відреагували Ваші знайомі, коли вперше почули про Силу Людей?
Перша реакція знайомих – це запитання: «Навіщо воно тобі?». З часом, коли бачать, що я не жартую цікавляться за чиї кошти все це організовано. Одразу скажу, що це власні сили усіх, хто приєднується й прагне позитивних змін – ось фінансування.
Ви хочете сказати, що вкладаєте власні кошти?
Так, і вважаю це нормальною практикою. Якось почув вислів від Мирослава Мариновича: «Якщо ти готовий дати людині 100 гривен – ти їй довіряєш». Я як і мої однодумці впевнені, що на грошах можновладців та олігархів гарного майбутнього не побудуєш.
