Підтримати Долучитися Увійти

РЕГЛАМЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ ЦКРК

  1. Загальні засади діяльності Центральної контрольно-ревізійної комісії

Центральна контрольно-ревізійна комісія є статутним органам Партії, що контролює та перевіряє статутну, фінансову, внутрішньогосподарську діяльність Партії та її організацій, здійснює контроль за дотриманням партійної дисципліни та етики.

Центральна контрольно-ревізійна комісія Партії керується у своїй діяльності чинним законодавством України, Програмою та Статутом Партії, Положенням про контрольно-ревізійні комісії Партії, рішеннями центральних керівних органів Партії.

Засідання контрольно-ревізійної комісії чинне за умови участі у ньому 2/3 її кількісного складу.

Рішення контрольно-ревізійної комісії приймаються більшістю голосів від її складу.

Для здійснення своїх повноважень Центральна  контрольно-ревізійна комісія безперешкодно отримує від інших Статутних органів та посадових осіб Партії інформацію, яка стосується статутної, фінансової, внутрішньогосподарської діяльності партійних організацій усіх рівнів.

Для вивчення окремих питань, що належать до її компетенції, Центральна контрольно-ревізійна комісія дає обов’язкові до виконання доручення контрольно-ревізійним комісіям організацій Партії.

Член контрольно-ревізійної комісії не може входити до складу інших Статутних органів Партії, крім випадків, передбачених Статутом Партії.

Голова та члени Центральної контрольно-ревізійної комісії мають право брати участь у конференціях, зборах, засіданнях центральних керівних органів Партії, керівних органів організацій Партії та контрольно-ревізійних органів організацій Партії всіх рівнів з правом дорадчого голосу.

 

  1. Порядок проведення засідань Центральної КРК

Центральна контрольно-ревізійна комісія Партії розглядає питання за власної ініціативи, за дорученням центральних керівних органів Партії, за зверненнями організацій Партії чи її членів.

Заяви та скарги від суб’єктів звернення Центральна контрольно-ревізійна комісія розглядає протягом двадцяти днів з дня отримання.

У розгляді справи беруть участь заявники (скаржники), відповідачі та їхні представники.

Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, брати участь у  засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення КРК, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, прослуховувати запис фіксування засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти.

 

  1. Заявники, відповідачі та їхні представники, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього засідання, а якщо попереднє засідання у справі не проводиться – до початку розгляду справи по суті.
  2. Свідок

Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Свідок зобов’язаний з’явитися на засідання КРК у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

У разі неможливості прибуття за викликом КРК свідок зобов’язаний завчасно повідомити про це КРК.

Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до КРК від осіб які заявили клопотання про їх виклик.

За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок-член Партії несе дисциплінарну відповідальність.

  1. Особи, які не підлягають допиту як свідки
  2. Не підлягають допиту як свідки:

1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;

2) особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з їхнім службовим чи професійним становищем, – про такі відомості;

3) священнослужителі – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

4) професійні судді, народні засідателі та присяжні – про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку.

  1. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв – без згоди дипломатичного представника.
  2. Особи, які мають право відмовитися від давання показань
  3. Фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб).
  4. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов’язана повідомити причини відмови.
  5. Експерт
  6. Експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.
  7. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленимЗаконом України “Про судову експертизу”, і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.
  8. Експерт зобов’язаний з’явитися за викликом КРК, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності – роз’яснити його.
  9. Під час проведення дослідження експерт повинен забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл КРК.
  10. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також іншими учасниками цивільного процесу, за винятком дій, пов’язаних з проведенням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім КРК, про результати експертизи.
  11. Експерт невідкладно повинен повідомити КРК про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
  12. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє КРК клопотання щодо його уточнення або повідомляє КРК про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями.
  13. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
  14. У разі ухвалення рішення КРК про припинення проведення експертизи, експерт зобов’язаний негайно подати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.
  15. Експерт має право:

1) знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;

2) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків;

3) викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання;

4) задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;

  1. . Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до КРК..
  2. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
  3. Спеціаліст
  4. Спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
  5. Спеціаліст може бути залучений до участі у розгляді справи за рішенням КРК для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).
  6. Спеціаліст зобов’язаний з’явитися за викликом КРК, відповідати на задані КРК питання, давати усні консультації та письмові роз’яснення, звертати увагу КРК на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати КРК технічну допомогу.
  7. Допомога спеціаліста може стосуватися правових питань.
  8. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до КРК, відмовитися від участі у засіданні, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу КРК задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу КРК на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до КРК.
  9. Попереднє засідання КРК проводиться з метою забезпечення правильного та швидкого вирішення справи, визначення обсягу матеріалів, які необхідно дослідити та формулювання запитів до осіб, що беруть участь у справі з вимогою надати додаткові докази і матеріали, а також визначити коло свідків залучених до розгляду справи. У випадку необхідності отримання спеціальних знань КРК може бути залучено експерта або спеціаліста для дачі висновку по справі.
  10. Засідання КРК веде Головуючий. Головуючим може бути голова КРК, його заступник або інший член КРК, визначений під час попереднього засідання. Для ведення протоколу та здійснення організаційного забезпечення члени КРК обирають секретаря засідання на час розгляду справи.
  11. Головуючий керує ходом засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процедурних дій, здійснення учасниками засідання їх прав і виконання ними обов’язків, спрямовує розгляд КРК на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
  12. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення розглядаються членами КРК у нарадчій кімнаті.
  13. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення під час засідання належного порядку.
  14. Учасники засідання, а також інші особи, присутні в залі засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до КРК або встановлених правил. За неповагу до КРК винні особи можуть бути видалені із зали засідання та притягнуті до дисциплінарної відповідальності про що членами КРК ухвалюється рішення у нарадчій кімнаті.
  15. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.
  16. Секретар засідання доповідає КРК, хто з викликаних у справі осіб з’явився в судове засідання, чи повідомлено тим, хто не з’явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі.
  17. Головуючий встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.
  18. Головуючий оголошує склад КРК, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря засідання і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи.

Мотивована заява про відвід вказаних осіб розглядається КРК негайно у нарадчій кімнаті. Якщо КРК ухвалить рішення про задоволення заяви про відвід, особа щодо якої його заявлено відстороняється від участі від засідань та не може голосувати під час ухвалення рішень.

  1. Головуючий роз’яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, ознайомлює з процедурою розгляду справи.
  2. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються КРК після того, як буде заслухана думка решти присутніх у засіданні осіб, які беруть участь у справі. Відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.
  3. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з’ясовується, чи підтримує заявник (скаржник) свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги скаржника та чи не бажають сторони укласти мирову угоду.
  4. У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях.
  5. Скаржник може відмовитися від скарги, а відповідач – визнати доводи скарги протягом усього часу розгляду справи, зробивши усну заяву. Якщо відмову скаржника від скарги, визнання доводів скарги відповідачем викладено в адресованих КРК письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

Відмова від скарги скаржником, визнання доводів скарги відповідачем, яке затверджене рішенням КРК унеможливлює повторне звернення до КРК.

  1. Після доповіді у справі КРК заслуховує пояснення скаржника та відповідача, а також інших осіб, які беруть участь у справі.
  2. Якщо в справі заявлено кілька вимог, КРК може зобов’язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.
  3. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, КРК може зажадати від цих осіб конкретної відповіді – “так” чи “ні”.
  4. Члени КРК, що беруть участь у засіданні мають право ставити запитання усім особам, що беруть участь у справі.
  5. Скаржник і відповідач можуть ставити питання один одному з дозволу Головуючого.
  6. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.
  7. КРК заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.
  8. Порядок допиту свідків:
  9. Кожний свідок допитується окремо.
  10. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі засідання під час розгляду справи.
  11. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз’яснює його права і з’ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених підстав від давання показань.
  12. 4. Допит свідка розпочинається з пропозиції Головуючого розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.
  13. Члени КРК мають право з’ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.
  14. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.
  15. Кожний допитаний свідок залишається в залі засідання до закінчення розгляду справи. Головуючий може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання до закінчення розгляду справи за згодою інших членів КРК і сторін.
  16. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи КРК.
  17. КРК може одночасно допитати свідків для з’ясування причин розходжень у їхніх показаннях.
  18. Після з’ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.
  19. У зв’язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, КРК може ставити питання іншим учасникам засідання.
  20. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, головуючий за згодою членів КРК оголошує про закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами і члени КРК виходять до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Нарадча кімната:

  1. Під час ухвалення рішення КРК ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу КРК, який розглядає справу.
  2. 1. Під час перебування в нарадчій кімнаті члени КРК не мають права розглядати інші справи.
  3. 2. Члени КРК не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті. Розголошення таємниці нарадчої кімнати членом КРК є підставою для припинення його членства в Партії.
  4. Рішення КРК оформляються письмово у вигляді висновку ЦКРК та підписуються її головою. Усі рішення КРК обов’язково оприлюднюються негайно після їх ухвалення шляхом опублікування їх на офіційному сайті Сили Людей.

4 Рішення ЦКРК виконуються особами яким вони адресовані в строк, визначений у рішенні.